Флуконазол: инструкция по применению

Флуконазол является основным действующим веществом таких лекарственных средств, как «Флюкостат», «Дифлюкан», «Микосист» и т.п. Кроме того, существует и отечественный препарат «Флуконазол», который, по заверению производителя, не менее эффективен, чем импортные аналоги. Лекарства отличаются между собой по цене и количеству вспомогательных компонентов, однако оказывают схожее действие и применяются при одинаковых заболеваниях.

«Флуконазол» назначается для лечения:
- кандидоза слизистых оболочек, локализованного во рту, пищеводе, в глотке и т.д.;
- генитального кандидоза;
- кожного кандидоза;
- генерализованного кандидоза, в том числе у больных, проходящих химиотерапию и лечение иммуносупрессорами;
- криптококкоза, локализованного на коже, в легких и других органах;
- отрубевидного лишая;
- онихомикоза;
- микоза стоп, паховой области, тела;
- гистоплазмоза, кокцидиоидомикоза, споротрихоза и паракокцидиомикоза.

Лекарство может применяться не только у лиц с нормальным иммунитетом, но и у ослабленных пациентов (больных СПИДом, онкобольных, проходящих облучение и/или химиотерапию и т.д.). Лицам из последней группы «Флуконазол» назначается не только в активной стадии болезни, но и в профилактических целях. «Флуконазол» запрещен к применению лицам, имеющим аллергию на основное действующее вещество и другие компоненты препарата, а также беременным и кормящим женщинам. Кроме того, лекарство несовместимо с терфенадином и астемизолом.

При криптококковой инфекции взрослым и детям, достигшим возраста 15 лет и веса 50 кг, назначают по 400 мг «Флуконазола» в первый день и по 200 мг ? в последующие. Длительность лечения в зависимости от тяжести состояния составляет от полутора до двух месяцев. В некоторых случаях целесообразно принимать препарат в дозировке 400 мг на протяжении всего терапевтического курса. Лекарство следует пить один раз в сутки. Та же схема лечения применяется и при диссеминированном кандидозе. Дозировка «Флуконазола» у детей зависит от возраста, массы тела и тяжести состояния. Именно поэтому назначать подходящую схему лечения и лекарственную форму препарата должен врач.

При кандидозе, локализованном во рту, глотке или пищеводе, «Флуконазол» назначают в дозировке 150 мг на 7-14 дней. По рекомендации врача курс лечения может быть продлен на более длительный срок. Пить препарат рекомендуется 1 раз в день.

При баланите и вагинальном кандидозе «Флуконазол» назначается в дозировке 150 мг. Принимать препарат следует однократно. Если заболевания рецидивируют, после основного курса лечения рекомендуется профилактически пить лекарство раз в месяц на протяжении полугода (в тяжелых случаях ? года и более).

При микозах стоп. кожном кандидозе и онихомикозе «Флуконазол» принимают по 150 мг раз в неделю. Длительность лечения зависит от степени тяжести заболевания и составляет в среднем 2-4 недели при кожном микозе, 6 недель при микозе стоп и 3-12 месяцев при онихомикозе.

При гистоплазмозе, кокцидиоидомикозе, споротрихозе и паракокцидиомикозе «Флуконазол» назначается в дозировке 200-400 мг в сутки. Длительность лечения определяет врач, однако в большинстве случаев терапия должна продолжаться несколько месяцев, а иногда и лет.

В большинстве случаев «Флуконазол» действует быстро и не оказывает побочных эффектов (в редких случаях после приема препарата может возникнуть сухость во рту, тошнота и боль в животе). Он хорошо помогает как при запущенных инфекциях, так и на начальной стадии заболевания. Если лечение начато именно «Флуконазолом», заменять его на аналоги в середине курса не рекомендуется. Замена допустима лишь в том случае, если возникла индивидуальная непереносимость дополнительных компонентов препарата. Давать препарат детям, не достигшим 15-летнего возраста, можно лишь после консультации врача.

Флуконазол (Fluconazole)

Противогрибковое средство, производное триазола. Является селективным ингибитором синтеза стеролов в клетке грибов. Флуконазол обладает высокой специфичностью в отношении грибковых ферментов, зависимых от цитохрома P450.

При приеме внутрь и при в/в введении флуконазол проявлял активность на различных моделях грибковых инфекций у животных.

Флуконазол активен при оппортунистических микозах, в т.ч. вызванных Candida spp. включая генерализованный кандидоз у животных со сниженным иммунитетом; Cryptococcus neoformans, включая внутричерепные инфекции; Microsporum spp. и Trychoptyton spp. Активен на моделях эндемических микозов у животных, включая инфекции, вызванные Blastomyces dermatitidis, Coccidioides immitis, включая внутричерепные инфекции, и Histoplasma capsulatum у животных с нормальным и со сниженным иммунитетом.

Фармакокинетика флуконазола сходна при в/в введении и при приеме внутрь.

После приема внутрь флуконазол хорошо абсорбируется, его уровни в плазме крови (и общая биодоступность) превышают 90% от уровней флуконазола в плазме крови при в/в введении. Одновременный прием пищи не влияет на абсорбцию при приеме внутрь. C_max достигается через 0.5-1.5 ч после приема флуконазола натощак. Концентрация в плазме крови пропорциональна дозе.

90% C_ss достигается к 4-5-му дню после начала терапии (при многократном приеме 1 раз/сут).

Введение ударной дозы (в 1-й день), в 2 раза превышающей среднюю суточную дозу, позволяет достичь C_ss 90% ко 2-му дню. Кажущийся V_d приближается к общему содержанию воды в организме. Связывание с белками плазмы крови низкое (11-12%).

Флуконазол хорошо проникает во все жидкости организма. Уровни флуконазола в слюне и мокроте сходны с его концентрациями в плазме крови. У больных грибковым менингитом уровни флуконазола в спинномозговой жидкости составляют около 80% от его уровней в плазме крови.

В роговом слое, эпидермисе-дерме и потовой жидкости достигаются высокие концентрации, которые превышают сывороточные. Флуконазол накапливается в роговом слое. При приеме в дозе 50 мг 1 раз/сут концентрация флуконазола через 12 дней составила 73 мкг/г, а через 7 дней после прекращения лечения - только 5.8 мкг/г. При применении в дозе 150 мг 1 раз/нед. концентрация флуконазола в роговом слое на 7-й день составляла 23.4 мкг/г, а через 7 дней после приема второй дозы – 7.1 мкг/г.

Концентрация флуконазола в ногтях после 4-месячного применения в дозе 150 мг 1 раз/нед. составила 4.05 мкг/г в здоровых и 1.8 мкг/г в пораженных ногтях; через 6 мес после завершения терапии флуконазол по-прежнему определялся в ногтях.

Флуконазол выводится, в основном, почками; примерно 80% введенной дозы обнаруживают в моче в неизмененном виде. Клиренс флуконазола пропорционален КК. Циркулирующие метаболиты не обнаружены.

Длительный T_1/2 из плазмы крови позволяет принимать флуконазол однократно при вагинальном кандидозе и 1 раз/сут или 1 раз/нед. при других показаниях.

Криптококкоз, включая криптококковый менингит и инфекции другой локализации (например, легких, кожи), в т.ч. у больных с нормальным иммунным ответом и у больных СПИД, реципиентов пересаженных органов и больных с другими формами иммунодефицита; поддерживающая терапия с целью профилактики рецидивов криптококкоза у больных СПИД;

Генерализованный кандидоз, включая кандидемию, диссеминированный кандидоз и другие формы инвазивной кандидозной инфекции, такие как инфекции брюшины, эндокарда, глаз, дыхательных и мочевых путей, в т.ч. у больных со злокачественными опухолями, находящихся в ОИТ и получающих цитотоксические или иммуносупрессивные средства, а также у больных с другими факторами, предрасполагающими к развитию кандидоза.

Кандидоз слизистых оболочек, включая слизистые оболочки полости рта и глотки, пищевода, неинвазивные бронхолегочные инфекции, кандидурия, кожно-слизистый и хронический атрофический кандидоз полости рта (связанный с ношением зубных протезов), в т.ч. у больных с нормальной и подавленной иммунной функцией; профилактика рецидива орофарингеального кандидоза у больных СПИД.

Генитальный кандидоз; острый или рецидивирующий вагинальный кандидоз; профилактика с целью уменьшения частоты рецидивов вагинального кандидоза (3 и более эпизодов в год); кандидозный баланит.

Микозы кожи, включая микозы стоп, тела, паховой области, отрубевидный лишай, онихомикозы и кожные кандидозные инфекции.

Глубокие эндемические микозы у больных с нормальным иммунитетом, кокцидиоидомикоз, паракокцидиоидомикоз, споротрихоз и гистоплазмоз.

Профилактика грибковых инфекций у больных со злокачественными опухолями, предрасположенных к развитию таких инфекций в результате цитотоксической химиотерапии или лучевой терапии.

Одновременное применение терфенадина во время многократного применения флуконазола в дозе 400 мг/сут и более; одновременное применение цизаприда; повышенная чувствительность к флуконазолу; повышенная чувствительность к производным азола со сходной с флуконазолом структурой.

Индивидуальный. Предназначен для приема внутрь и в/в введения.

Для взрослых, в зависимости от показаний, схемы лечения и клинической ситуации, суточная доза составляет 50-400 мг, кратность применения - 1 раз/сут.

Для детей доза составляет 3-12 мг/кг/сут, кратность применения - 1 раз/сут.

У пациентов с нарушением функции почек дозу флуконазола уменьшают в зависимости от КК.

Длительность лечения зависит от клинического и микологического эффекта.

Со стороны нервной системы: головная боль, головокружение, судороги, изменение вкуса.

Со стороны пищеварительной системы: боль в животе, диарея, метеоризм, тошнота, диспепсия, рвота, гепатотоксичность (включая редкие случаи с летальным исходом), повышение уровня ЩФ, билирубина, сывороточного уровня аминотрансфераз (АЛТ и АСТ), нарушение функции печени, гепатит, гепатоцеллюлярный некроз, желтуха.

Со стороны сердечно-сосудистой системы: увеличение интервала QT на ЭКГ, мерцание/трепетание желудочков.

Дерматологические реакции: сыпь, алопеция, эксфолиативные кожные заболевания, включая синдром Стивенса-Джонсона и токсический эпидермальный некролиз.

Со стороны системы кроветворения: лейкопения, включая нейтропению и агранулоцитоз, тромбоцитопения.

Со стороны обмена веществ: повышение уровня холестерина и триглицеридов в плазме, гипокалиемия.

Аллергические реакции: анафилактические реакции (включая ангионевротический отек, отек лица, крапивница, зуд).

Адекватных и контролируемых исследований безопасности применения флуконазола у беременных женщин не проводилось. Следует избегать применения флуконазола при беременности, за исключением случаев тяжелых и потенциально угрожающих жизни грибковых инфекций, когда ожидаемая польза лечения превышает возможный риск для плода.

Женщинам детородного возраста в период лечения следует использовать надежные средства контрацепции.

Флуконазол определяется в грудном молоке в концентрациях, близких к плазменным, поэтому применение в период лактации (грудного вскармливания) не рекомендуется.

При одновременном применении с варфарином флуконазол повышает протромбиновое время (на 12%), в связи с чем возможно развитие кровотечений (гематомы, кровотечения из носа и ЖКТ, гематурия, мелена). У пациентов, получающих кумариновые антикоагулянты, необходимо постоянно контролировать протромбиновое время.

После приема внутрь мидазолама флуконазол существенно увеличивает концентрацию мидазолама и психомоторные эффекты, причем это влияние более выражено после приема флуконазола внутрь, чем при его применении в/в. При необходимости сопутствующей терапии бензодиазепинами пациентов, принимающих флуконазол, следует наблюдать с целью соответствующего снижения дозы бензодиазепина.

При одновременном применении флуконазола и цизаприда возможны нежелательные реакции со стороны сердца, в т.ч. мерцание/трепетание желудочков (аритмия типа "пируэт"). Применение флуконазола в дозе 200 мг 1 раз/сут и цизаприда в дозе 20 мг 4 раза/сут приводит к выраженному увеличению плазменных концентраций цизаприда и увеличению интервала QT на ЭКГ. Одновременный прием цизаприда и флуконазола противопоказан.

У пациентов после трансплантации почки применение флуконазола в дозе 200 мг/сут приводит к медленному повышению концентрации циклоспорина. Однако при многократном приеме флуконазола в дозе 100 мг/сут изменения концентрации циклоспорина у реципиентов костного мозга не наблюдалось. При одновременном применении флуконазола и циклоспорина рекомендуется мониторировать концентрацию циклоспорина в крови.

Многократное применение гидрохлоротиазида одновременно с флуконазолом приводит к увеличению концентрации флуконазола в плазме на 40%. Эффект такой степени выраженности не требует изменения режима дозирования флуконазола у пациентов, получающих одновременно диуретики, однако следует это учитывать.

При одновременном применении комбинированного перорального контрацептива с флуконазолом в дозе 50 мг существенного влияния на уровень гормонов не установлено, тогда как при ежедневном приеме 200 мг флуконазола AUC этинилэстрадиола и левоноргестрела увеличиваются на 40% и 24% соответственно, а при приеме300 мг флуконазола 1 раз в неделю - AUC этинилэстрадиола и норэтиндрона возрастают на 24% и 13% соответственно. Таким образом, многократное применение флуконазола в указанных дозах вряд ли может оказать влияние на эффективность комбинированного перорального контрацептива.

Одновременное применение флуконазола и фенитоина может сопровождаться клинически значимым повышением концентрации фенитоина. При данной комбинации следует контролировать концентрацию фенитоина и соответствующим образом скорректировать его дозу с целью обеспечения терапевтической концентрации в сыворотке крови.

Одновременное применение флуконазола и рифабутина может привести к повышению сывороточных концентраций последнего. При одновременном применении флуконазола и рифабутина описаны случаи увеита. Больных, одновременно получающих рифабутин и флуконазол, необходимо тщательно наблюдать.

Одновременное применение флуконазола и рифампицина приводит к снижению AUC на 25% и длительности T_1/2 флуконазола на 20%. У пациентов, одновременно принимающих рифампицин, необходимо учитывать целесообразность увеличения дозы флуконазола.

Флуконазол при одновременном приеме приводит к увеличению T_1/2 пероральных препаратов сульфонилмочевины (хлорпропамида, глибенкламида, глипизида и толбутамида). Больным сахарным диабетом можно назначать совместно флуконазол и пероральные препараты сульфонилмочевины, но при этом следует учитывать возможность развития гипогликемии.

Одновременное применение флуконазола и такролимуса приводит к повышению плазменных концентраций последнего. Описаны случаи нефротоксичности. При данной комбинации следует тщательно контролировать состояние пациентов.

При одновременном применении азольных противогрибковых средств и терфенадина возможно возникновение серьезных аритмий в результате увеличения интервала QT. При приеме флуконазола в дозе 200 мг/сут увеличения интервала QT не установлено, однако применение флуконазола в дозах 400 мг/сут и выше вызывает значительное увеличение концентрации терфенадина в плазме. Одновременный прием флуконазола в дозах 400 мг/сут и более с терфенадином противопоказан. Лечение флуконазолом в дозах менее 400 мг/сут в сочетании с терфенадином следует проводить под тщательным контролем.

При одновременном применении с флуконазолом в дозе 200 мг в течение 14 дней средняя скорость плазменного клиренса теофиллина снижается на 18%. При назначении флуконазола больным, принимающим теофиллин в высоких дозах, или больным с повышенным риском развития токсического действия теофиллина следует наблюдать за появлением симптомов передозировки теофиллина и, при необходимости, скорректировать терапию соответствующим образом.

При одновременном применении с флуконазолом отмечается повышение концентраций зидовудина, которое, вероятно, обусловлено снижением метаболизма последнего до его главного метаболита. До и после терапии с применением флуконазола в дозе 200 мг/сут в течение 15 дней больным СПИД и ARC (комплекс, связанный со СПИД) установлено значительное увеличение AUC зидовудина (20%).

При применении у ВИЧ-инфицированных пациентов зидовудина в дозе 200 мг каждые 8 ч в течение 7 дней в сочетании с флуконазолом в дозе 400 мг/сут или без него с интервалом в 21 день между двумя схемами, установлено значительное увеличение AUC зидовудина (74%) при одновременном применении с флуконазолом. Пациентов, получающих такую комбинацию, следует наблюдать с целью выявления побочных эффектов зидовудина.

Одновременное применение флуконазола с астемизолом или другими препаратами, метаболизм которых осуществляется изоферментами системы цитохрома Р450, может сопровождаться повышением сывороточных концентраций этих средств. При таких комбинациях следует тщательно контролировать состояние пациентов.

С осторожностью применяют при нарушениях показателей функции печени на фоне применения флуконазола, при появлении сыпи на фоне применения флуконазола у больных с поверхностной грибковой инфекцией и инвазивными/системными грибковыми инфекциями, при одновременном применении терфенадина и флуконазола в дозе менее 400 мг/сут, при потенциально проаритмических состояниях у больных с множественными факторами риска (органические заболевания сердца, нарушения электролитного баланса и способствующая развитию подобных нарушений сопутствующая терапия).

Гепатотоксическое действие флуконазола обычно было обратимым; признаки его исчезали после прекращения терапии. Необходимо контролировать состояние пациентов, у которых во время лечения флуконазолом нарушаются показатели функции печени, с целью выявления признаков более серьезного поражения печени. При появлении клинических признаков или симптомов поражения печени, которые могут быть связаны с флуконазолом, его следует отменить.

Больные СПИД более склонны к развитию тяжелых кожных реакций при применении многих препаратов. При появлении у пациента, получающего лечение по поводу поверхностной грибковой инфекции, сыпи, которую можно связать с применением флуконазола, его следует отменить. При появлении сыпи у пациентов с инвазивными/системными грибковыми инфекциями их следует тщательно наблюдать и отменить флуконазол при появлении буллезных поражений или многоформной эритемы.

Одновременное применение флуконазола в дозах менее 400 мг/сут и терфенадина следует проводить под тщательным контролем.

При применении флуконазола увеличение интервала QT и мерцание/трепетание желудочков отмечали очень редко у больных с множественными факторами риска, такими как органические заболевания сердца, нарушения электролитного баланса и способствующая развитию подобных нарушений сопутствующая терапия.

Терапию можно начинать до получения результатов посева и других лабораторных исследований. Однако противоинфекционную терапию необходимо скорригировать соответствующим образом, когда результаты этих исследований станут известны.

Имелись сообщения о случаях суперинфекции, вызванной другими, нежели Candida albicans, штаммами Candida, которые зачастую не проявляют чувствительности к флуконазолу (например, Candida krusei). В подобных случаях может потребоваться альтернативная противогрибковая терапия.

При нарушениях функции почек

Флуконазол следует с осторожностью применять у больных с выраженными нарушениями функции почек. При нарушении функции почек дозу флуконазола следует уменьшить.

При нарушениях функции печени

Флуконазол следует с осторожностью применять у больных с выраженными нарушениями функции печени.

Применение в детском возрасте

Противопоказан в детском возрасте до 1 года.

Флуконазол: Инструкция по применению: Описание препарата: Цена на EUROLAB

Противогрибковое средство, обладает высокоспецифичным действием, ингибируя активность ферментов грибов, зависимых от цитохрома Р450. Блокирует превращение ланостерола клеток грибов в мембранный липид — эргостерол; увеличивает проницаемость клеточной мембраны, нарушает ее рост и репликацию.

Флуконазол, являясь высокоизбирательным для цитохрома Р450 грибов, практически не угнетает эти ферменты в организме человека (в сравнении с итраконазолом, клотримазолом, эконазолом и кетоконазолом в меньшей степени подавляет зависимые от цитохрома Р450 окислительные процессы в микросомах печени человека). Не обладает антиадрогенной активностью.

Активен при оппортунистических микозах, в т.ч. вызванных Candida spp. (включая генерализованные формы кандидоза на фоне иммунодепрессии), Cryptococcus neoformans и Coccidioides immitis (включая внутричерепные инфекции), Microsporum spp. и Trichophyton spp.; при эндемических микозах, вызванных Blastomyces dermatidis, Histoplasma capsulatum (в т.ч. при иммунодепрессии).

- криптококкоз, включая криптококковый менингит и другие локализации данной инфекции (в т.ч. легкие, кожа), как у больных с нормальным иммунным ответом, так и у больных с различными формами иммуносупрессии (в т. ч. у больных СПИДом, при трансплантации органов); препарат может использоваться для профилактики криптококковой инфекции у больных СПИДом;

- генерализованный кандидоз, включая кандидемию, диссеминированный кандидоз и другие формы инвазивных кандидозных инфекций (инфекции брюшины, эндокарда, глаз, дыхательных и мочевых путей). Лечение может проводиться у больных со злокачественными новообразованиями, больных, находящихся в отделении интенсивной терапии, больных, проходящих курс цитостатической или иммуносупрессивной терапии, а также при наличии других факторов, предрасполагающих к развитию кандидоза;

- кандидоз слизистых оболочек, в т.ч. полости рта и глотки (включая атрофический кандидоз полости рта, связанный с ношением зубных протезов), пищевода, неинвазивные бронхолегочные кандидозы, кандидурия, кандидозы кожи; профилактика рецидива орофарингеального кандидоза у больных СПИДом;

- генитальный кандидоз: вагинальный кандидоз (острый и хронический рецидивирующий), профилактическое применение с целью уменьшения частоты рецидивов вагинального кандидоза (3 и более эпизодов в год); кандидозный баланит;

- профилактика грибковых инфекций у больных со злокачественными новообразованиями, которые предрасположены к таким инфекциям в результате химиотерапии цитостатиками или лучевой терапии;

- микозы кожи, включая микозы стоп, тела, паховой области; отрубевидный (разноцветный) лишай, онихомикоз; кандидоз кожи;

- глубокие эндемические микозы, включая кокцидиоидомикоз, паракокцидиомикоз, споротрихоз и гистоплазмоз у больных с нормальным иммунитетом.

таблетки, вкриті плівковою оболонкою 50 мг; упаковка контурна чарункова 10, пачка картонна 1;
таблетки, вкриті плівковою оболонкою 50 мг; контейнер пластиковий +7500;
таблетки, вкриті плівковою оболонкою 100 мг; упаковка контурна чарункова 10, пачка картонна 1;
таблетки, вкриті плівковою оболонкою 100 мг; контейнер пластиковий 4000;
таблетки, вкриті плівковою оболонкою 150 мг; упаковка контурна чарункова 2, пачка картонна 1;
таблетки, вкриті плівковою оболонкою 150 мг; контейнер пластиковий 2500;

Протигрибковий засіб, володіє високоспецифічною дією, інгібуючи активність ферментів грибів, залежних від цитохрому P450. Блокує перетворення ланостерола клітин грибів у ергостерол; збільшує проникність клітинної мембрани, порушує її ріст і реплікацію.

Флуконазол, будучи Високовибірково для цитохрому P450 грибів, практично не пригнічує ці ферменти в організмі людини (у порівнянні з ітраконазолом, клотримазолом, еконазолом і кетоконазолом меншою мірою пригнічує залежні від цитохрому P450 окислювальні процеси в мікросомах печінки людини). Не володіє антіадрогенной активністю.

Активний при опортуністичних мікозах, у т.ч. викликаних Candida spp. (включаючи генералізовані форми кандидозу на тлі імунодепресії), Cryptococcus neoformans і Coccidioides immitis (включаючи внутрішньочерепні інфекції), Microsporum spp. і Trichophyton spp; при ендемічних мікозах, викликаних Blastomyces dermatidis, Histoplasma capsulatum (в т.ч. при імунодепресії).

При вагітності можливе тільки при загрозливих життю тяжких інфекціях, якщо очікуваний ефект терапії перевищує потенційний ризик для плоду (адекватних і строго контрольованих досліджень безпеки застосування у вагітних жінок не проводили). Є повідомлення про різних вроджених порушеннях у немовлят, чиї матері протягом 3 місяців і більше лікувалися високими дозами флуконазолу - 400-800 мг / добу з приводу кокцидіоїдомікоза, хоча причинно-наслідковий зв'язок цих випадків з прийомом флуконазолу неясна.

Категорія дії на плід по FDA - C.

На час лікування слід припинити грудне вигодовування (концентрації флуконазолу в грудному молоці порівняти з плазмовими).

Гіперчутливість, одночасний прийом терфенадину при багаторазовому використанні доз флуконазолу 400 мг і вище; спільне застосування з ЛЗ, які пролонгують інтервал QT і метаболізуються через CYP3A4 (такі як цизаприд, астемізол, хінідин) - див. «Взаємодія».

У пацієнтів, які отримували одноразову дозу при вагінальному кандидозі

При проведенні порівняльних клінічних досліджень в США у пацієнтів з вагінальним кандидозом (n = 448), які отримували одноразову дозу флуконазолу 150 мг, сумарна частота побічних ефектів, можливо пов'язаних з прийомом ліків, склала 26%; у пацієнтів, які отримували препарат порівняння (n = 448) - 16%. Найбільш частими побічними ефектами, пов'язаними з прийомом флуконазолу, були: головний біль (13%), нудота (7%), абдомінальний біль (6%), діарея (3%), диспепсія (1%), запаморочення (1%), збочення смаку (1%). Більшість побічних ефектів було слабкою або помірного ступеня вираженості. Дуже рідко в маркетингових дослідженнях відзначалися ангіоедема та анафілактичні реакції.

У пацієнтів, які отримували багаторазові дози при інших інфекціях

У клінічних випробуваннях приблизно у 16% з 4 048 пацієнтів, які лікувалися флуконазолом протягом 7 і більше днів, відзначалися побічні реакції. Лікування було припинено через виникнення несприятливих ефектів у 1,5%, через відхилення в лабораторних тестах - у 1,3% пацієнтів.

Під час лікування флуконазолом клінічно виражені побічні ефекти більш часто відзначалися у ВІЛ-інфікованих хворих (21%), на відміну від не ВІЛ-інфікованих (13%). Кількість пацієнтів, які припинили лікування через виникнення несприятливих ефектів, було подібним в обох групах (1,5%).

Побічні ефекти, які спостерігалися в клінічних випробуваннях при лікуванні флуконазолом протягом 7 і більше днів більш ніж в 1% випадків і були пов'язані з прийомом ліків (n = 4048): нудота (3,7%), головний біль (1,9% ), шкірний висип (1,8%), блювота (1,7%), абдомінальний біль (1,7%) і діарея (1,5%).

Побічні ефекти, зв'язок яких з лікуванням флуконазолом імовірна: гепатотоксичність, імунологічні реакції.

Об'єднані дані клінічних випробувань і маркетингового досвіду показують, що лікування флуконазолом супроводжується рідкісними випадками серйозних токсичних реакцій з боку печінки, включаючи летальний результат. Не виявлено очевидного взаємозв'язку флуконазол-асоційованої гепатотоксичності із загальною денною дозою, тривалістю терапії, статтю, віком пацієнтів.

Гепатотоксична дія флуконазолу звичайно (але не завжди) є оборотним, симптоми зникають після припинення терапії. Щоб уникнути серйозних реакцій з боку печінки слід ретельно спостерігати пацієнтів, у яких в період терапії флуконазом виявлені порушення функціональних печінкових тестів. Лікування флуконазолом повинно бути припинено при виникненні клінічно виражених симптомів розвивається захворювання печінки, яке може бути пов'язане з лікуванням флуконазолом.

Реакції з боку печінки можуть мати різну вираженість: від невеликого транзиторного підвищення рівня печінкових трансаміназ до клінічно вираженого гепатиту, холестазу, фульмінантний печінкової недостатності, включаючи летальний результат. Випадки фатальних печінкових реакцій були головним чином у пацієнтів, що страждають тяжким основним захворюванням (СНІД, пухлинні захворювання) і часто отримують полімедікаментозну терапію.

У двох порівняльних випробуваннях оцінки ефективності флуконазолу відносно запобігання рецидивам криптококового менінгіту було виявлено статистично значуще підвищення медіани рівнів АСТ від базового. Підвищення рівня трансаміназ сироватки більш ніж в 8 разів вище верхньої межі норми було відзначено приблизно у 1% пацієнтів, які лікувалися флуконазолом. Ці випадки спостерігалися у пацієнтів з тяжким основним захворюванням (СНІД, злоякісні новоутворення), більшість з яких отримували множинну супутню лікарську терапію, включаючи багато ЛЗ з відомою гепатотоксичністю.

Частота підвищення рівня трансаміназ була вищою у пацієнтів, які отримували одночасно з флуконазолом одне або більше з таких засобів: ріфампін, фенітоїн, ізоніазид, вальпроєва кислота, пероральні гіпоглікемічні засоби - похідні сульфонілсечовини.

Імунологічні реакції: повідомлялося про поодинокі випадки анафілаксії.

Побічні ефекти, зв'язок яких з лікуванням флуконазолом не встановлена.

З боку ЦНС: судоми.

Дерматологічні: ексфоліативні шкірні захворювання, включаючи синдром Стівенса-Джонсона і токсичний епідермальний некроліз; алопеція.

Ексфоліативні шкірні захворювання при лікуванні флуконазолом розвивалися рідко, у пацієнтів з серйозними основними захворюваннями (СНІД, пухлинні захворювання) рідко вони мали фатальний результат. Якщо на тлі лікування флуконазолом проявляються шкірні симптоми, потрібне ретельне спостереження хворого і при наростанні симптоматики лікування флуконазолом необхідно припинити.

Гематопоетичні і лімфатичні: лейкопенія, включаючи нейтропенію та агранулоцитоз, тромбоцитопенія.

Метаболічні: гіперхолестеринемія, гіпертригліцеридемія, гіпокаліємія.

Побічні дії, що спостерігалися у дітей

При проведенні клінічних випробувань Фази 2 і 3 в США і Європі у 577 пацієнтів у віці 1 день-17 років, які лікувалися флуконазолом в дозах до 15 мг / кг / добу аж до 1616 днів, побічні ефекти у дітей спостерігалися в 13% випадків; у пацієнтів, які отримували препарат порівняння (n = 451) - у 9% випадків. Найбільш загальними зазначеними побічними ефектами були наступні: блювота (5,4%), абдомінальний біль (2,8%), нудота (2,3%), діарея (2,1%). Лікування було припинено через виникнення несприятливих ефектів у 2,3% пацієнтів, через відхилення в лабораторних тестах (в більшості випадків - підвищення рівнів трансаміназ і лужної фосфатази) - у 1,4% пацієнтів.

Всередину, в / в крапельно (зі швидкістю не більше 20 мг / хв). Дорослим, при криптококових інфекціях, кандидемії, дисемінованому кандидозі, ін. інвазивних кандидозних інфекціях в 1 день призначають 400 мг, потім - по 200-400 мг 1 раз на добу. Тривалість лікування залежить від клінічної та мікологічної реакції (при криптококових менінгітах становить мінімум 6-8 тижні).

Для профілактики криптококового менінгіту у хворих на СНІД терапію в дозі 200 мг / добу можна продовжувати тривалий час. При орофарингеальному кандидозі - 50-100 мг 1 раз на добу протягом 7-10 днів, у хворих з імунодепресією - 14 днів і більше.

Для профілактики рецидивів орофарингеального кандидозу у хворих на СНІД після завершення повного курсу первинної терапії - по 150 мг 1 раз на тиждень.

При атрофічному пероральному кандидозі, пов'язаному з носінням зубних протезів, - 50 мг 1 раз на добу протягом 14 днів у поєднанні з місцевими антисептичними ЛЗ для обробки протеза. При ін. кандидозах слизових оболонок (за винятком генітального кандидозу) - 50-100 мг / добу, тривалість лікування - 14-30 днів. При вагінальному кандидозі - 150 мг одноразово, всередину. Для зниження частоти рецидивів використовують 1 раз на місяць по 150 мг протягом 4-12 міс, іноді може знадобитися більш часте застосування. При баланіті, спричиненому Candida, - 150 мг / добу одноразово.

Для профілактики кандидозу рекомендована доза - 50-400 мг / добу залежно від ступеня ризику розвитку грибкової інфекції. За наявності високого ризику генералізованої інфекції, наприклад у хворих з очікуваною, вираженою або довготривалою нейтропенією, рекомендована доза - 400 мг / сут. Флуконазол призначають за кілька днів до очікуваного появи нейтропенії; після підвищення числа нейтрофілів понад 1 тис. / мкл лікування продовжують ще протягом 7 діб. При ураженнях шкіри, включаючи мікози стоп, шкіри пахової ділянки кандидозах - 150 мг 1 раз на тиждень або 50 мг 1 раз на добу, тривалість лікування - 2-4 тижнів (до 6 тижнів при мікозах стоп).

При лишаї - 300 мг 1 раз на тиждень протягом 2 тижнів, деяким хворим потрібна третя доза 300 мг на тиждень, у той час як в частині випадків виявляється достатнім одноразовий прийом 300-400 мг; альтернативної схемою лікування є застосування по 50 мг 1 раз на день протягом 2-4 тижнів. При оніхомікозі - 150 мг 1 раз на тиждень; лікування триває до зміни інфікованого нігтя. Для повторного росту нігтів на пальцях рук і стоп в нормі потрібно 3-6 міс і 6-12 міс відповідно.

При глибоких ендемічних мікозах - 200-400 мг / добу протягом до 2 років. Тривалість терапії визначають індивідуально; вона може становити 11-24 міс при кокцидіоїдомікозі, 2-17 міс - при паракокцідіоідомікозі, 1-16 міс - при споротрихозі і 3-17 міс - при гістоплазмозі.

У дітей, як і при подібних інфекціях у дорослих, тривалість лікування залежить від клінічного і мікологічного ефекту. У дітей препарат не слід застосовувати в добовій дозі, яка б перевищувала таку у дорослих. Препарат застосовують щодня 1 раз на добу (використовують спеціальні лікарські форми для дітей). Дітям при кандидозі стравоходу призначають 3 мг / кг / добу одноразово протягом не менше 3 тижнів і протягом 2 тижнів після регресії симптомів; при кандидозі слизових оболонок - 3 мг / кг / добу одноразово протягом не менше 3 тижнів; при лікуванні генералізованого кандидозу та криптококових інфекції (у т.ч. менінгіту) - 6-12 мг / кг / добу протягом 10-12 тижнів (до лабораторного підтвердження відсутності збудників в лікворі).

Для профілактики грибкових інфекцій у дітей зі зниженим імунітетом, у яких ризик розвитку інфекції пов'язаний із нейтропенією, що розвивається внаслідок цитотоксичної хіміотерапії або променевої терапії, - 3-12 мг / кг / добу залежно від вираженості та тривалості збереження індукованої нейтропенії.

Для новонароджених дітей інтервал між введеннями препарату - 72 год, дітям у віці 2-4 тижнів ту ж дозу вводять з інтервалом 48 годин. У дітей з порушеннями функції нирок добову дозу препарату слід зменшити (у тій же пропорційній залежності, що й у дорослих) у відповідності зі ступенем вираженості ниркової недостатності. У хворих літнього віку при відсутності порушень функції нирок слід дотримуватися звичайного режиму дозування препарату.

Хворим з нирковою недостатністю (КК менше 50 мл / хв) режим дозування слід скорегувати, як зазначено нижче. При ХНН спочатку вводиться "ударна" доза 50-400 мг; при КК понад 50 мл / хв призначають звичайну добову дозу, при КК 11-50 мл / хв - 50% рекомендованої дози або звичайну дозу 1 раз на 2 дні; хворим, які знаходяться на гемодіалізі, - 1 дозу після кожного діалізу.

Підвищує ефективність кумаринових антикоагулянтів (збільшення протромбінового часу; варфарину - в середньому на 12%), концентрацію зидовудину (збільшення побічних ефектів зидовудину), циклоспорину, рифабутину (при одночасному застосуванні описані випадки увеїту) і фенітоїну в клінічно значущого ступеня (при одночасному застосуванні необхідний контроль концентрації фенітоїну в плазмі). Подовжує T1 / 2 теофіліну і збільшує ризик розвитку інтоксикації (необхідна корекція його дози).

При одночасному прийомі з похідними сульфонілсечовини (хлорпропамід, глібенкламід, гліпізид і толбутамід) слід періодично контролювати концентрацію глюкози в крові і, якщо необхідно, проводити корекцію дози гіпоглікемічних ЛЗ (тому флуконазол подовжує T1 / 2). Гідрохлортіазид збільшує концентрацію флуконазолу в плазмі на 40%, рифампіцин зменшує T1 / 2 на 20% і AUC - на 25%. Терфенадин і цизаприд підвищують ризик виникнення аритмій, включаючи пароксизми шлуночкової тахікардії (torsades de pointes).

У пацієнтів з порушенням функції нирок (при Cl креатиніну менше 50 мл / хв) режим дозування слід скорегувати; при одноразовому прийомі зміна дози не потрібна.

Новонародженим в перші 2 тижні життя призначають у тій же дозі (мг / кг), що і для дітей більш старшого віку, але з інтервалом 72 год; у віці 3-4 тижнів - у тій же дозі з інтервалом 48
год.

В ході лікування необхідно ретельно контролювати показники периферичної крові та функції печінки. При появі ознак гепатотоксичності, висипу, бульозних змін, многоформної еритеми терапію слід відмінити.

Лікування флуконазолом можна починати до отримання результатів посіву та інших лабораторних аналізів, але після отримання результатів цих досліджень терапію необхідно змінити відповідним чином.

Лікування необхідно продовжувати до появи клінічної / гематологічної ремісії (винятком є гострий вагінальний кандидоз). Передчасне припинення лікування призводить до рецидивів.

Список Б. У сухому, захищеному від світла місці, при температурі не вище 30 ° C.